enuk
Головна / В музиці явити небо: поради християнським музикантам від польських композиторів

В музиці явити небо: поради християнським музикантам від польських композиторів

1

Що ти співаєш?!? Не поправляй композитора, бо він ще живий!

17–19 лютого 2017 р. в Зарічанах на Житомирщині відбулася Школа літургійного співу. Вже не вперше в Україні її проводять польські композитори Павел Бембенек (Paweł Bębenek) і Хуберт Ковальський (Hubert Kowalski), чиї твори полюбилися українцям і широко уживаються під час Божої Служби. Одним із завдань Школи є підготувати хористів до ХХV річниці Дієцезіального Дня Молоді в Житомирі на початку квітня, тож приїхали і автори цьогорічного гімну – композитор Віталій Казнодій з костелу св. Олександра в Києві та поет Людмила Саганівська CSM.

Фоторепортаж

Відпочинковий осередок «Надія» благодійної місії «Карітас-Спес» на три дні став прихистком для понад 160 хористів та органістів із різних регіонів України. Звертаючись до них, Павел Бембенек заохотив не боятися слова «аматор». Це не той, у кого щось не виходить, а той, хто любить свою справу. З власного диригентського досвіду він знає, що професійні музиканти бувають навіть зневолені нотами. Натомість автор таких хітів як «Слався, поживо», «Прийдіть і подивіться» закликав аматорів співати усім серцем, душею, усвідомлювати поезію пісень, прагнути донести текст до слухачів, тоді ця щирість дасть величезні плоди і все вдасться якнайкраще. Хуберт Ковальський навів аналогію із пасажиром літака: ти є на землі, де похмуро, але піднімаєшся над хмарами і бачиш вражаючу блакить і блиск сонця. Отак і потрібно співати – ніби ви однією ногою стоїте ще на землі, а другою вже в небі. Не тільки знаєте про сонце і блакить, але й досвідчили це, пережили – тоді заспіваєте так, як треба. На вас будуть дивитися, ніби ви не від світу цього – це інтригуюча сила вірян викликати зміни в житті інших людей. Когось саме цей почутий в співі хористів шматочок неба може, наприклад, підбудити піти до Причастя.

Дні були дуже насиченими, а заняття – корисними. Вправи для голосу, формування навичок роботи з диригентом, поради композиторів виконавцям їхніх творів та праця над піснями до Дня Молоді 7–9 квітня в Житомирі. Важливо також, що у цього музичного вправляння був міцний духовний фундамент: щоденна медитація, Служба Божа, молитва, ділення свідоцтвами віри, прославлення. Учасникам нагадували, що не є самоціллю співати красиво. Спів – це прослава, молитва, подяка Богу, євангелізація.

Духовним провідником Школи був отець Вальдемар з Довбиша. Присмачуючи проповіді гумором і цікавими історіями з життя, він мудро наштовхував на роздуми над вірою, служінням в Церкві, співом. Він розповів, що полюбляє ходити в гори – на відміну від спокійного відпочинку десь на морі, це є випробуванням, поборенням труднощів. Якщо ідеш в гори більше ніж на один день, обовʼязково намічаєш собі маршрут від джерела до джерела. Бо без їжі ще можна обійтись, а без води як? Так і для нас, християн, ці зустрічі – свого роду джерела, де ми вгамовуємо спрагу і поповнюємо запас води, щоби дійти до наступного джерела. І як би затишно не було тут, як би не хотілося залишитися серед друзів, маємо йти в світ і своїм служінням свідчити про Бога іншим.

Павел і Хуберт невпинно закликали виконавців насичуватись словами пісень, смакувати їх. Як-раз слово дає музиці життя, а не музична гармонія. Потрібно розуміти, що слова пісень означають саме для мене. Якщо музиканти будуть з вірою співати, грати – світ зміниться!

Розуміти зміст пісень самому – і артикульовано вміти донести його до слухачів, щоб вони знали, про що йдеться, а не просто красиво співати. Важливо також, щоб віряни співали з хором. То їхня дорога до Бога, дорога віри. Дуже часто композитори нагадували хористам, що співати потрібно з радісними, а не похмурими обличчами. Це є християнський оптимізм. Постава музикантів дуже важлива. Вони показують: християнстве радісне!

Під час Школи від декого з учасників пролунали радикальні думки, що літургічної музики в Україні і Росії взагалі немає,адже  традиція була перервана, а те різномастя, що зараз є, потрібно знищити і почати створювати все наново, спираючись на школу літургічної музики Західної Європи. Але це питання дискусійне. Можливо, саме в цьому хаотичному різнобарвʼї є задум Бога і з часом сформується нова українська традиція, потрібно набратися терпіння.

Павел Бембенек і Хуберт Ковальські запамʼяталися харизматичними, яскравими, доброзичливими, відкритими, талановитими людьми з неймовірним почуттям гумору і щирою живою вірою. Не бійтеся бути шаленими! – підбадьорювали вони учасників. – Шаленство – бо ми прагнемо до неба!

Текст, фото: Ольга Рибачук

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікований. Обов'язкові поля позначені *

*