Шановні читачі!
Ми можемо тільки припускати, чому саме травень став місяцем, який присвятили Діві Марії. З метафоричного сезонного боку, це час, коли весна входить у повну силу, природа точно встигає пробудитися, тож пісні для Марії лунають серед соковитої зелені нового життя; з практичного літургійного боку, травень — це місяць, коли вже напевно проминув Великдень, і можна вповні присвятити себе Марійній побожності; з дидактичного боку, це сонячна пора, коли спокуси світу здаються особливо солодкими, тож подейкують, що у XVIII столітті єзуїти з Римського колегіуму присвятили травень Богородиці, щоб запропонувати своїм вихованцям альтернативу світським розвагам. Хай там як, для авторів і авторок «Вербуму» травень став нагодою замислитися про різні аспекти образу Богородиці: теологічні й мистецькі, історичні й повсякденні, унікальні й важливі для наслідування.
Утім, цього року до травневих роздумів додався новий клопіт. Інститут святого Томи Аквінського в Києві, у якому діє також редакція «Вербуму», постраждав під час масованого російського обстрілу в ніч із 23 на 24 травня. Із людьми все гаразд, проте вибухова хвиля вибила двері й вікна, знищила вітражі, пошкодила каплицю й Велику Аулу. Інститут потребує вашої допомоги: кошти на відновлення можна переказати за реквізитами, які ми використовуємо для постійної підтримки, або на банку Монобанку, відкриту спеціально для збору на ремонт. Будемо вдячні за будь-яку підтримку.
Та повернімося до текстів.
У першій статті випуску Наталія Ключинська розповідає про традицію барокових Богородичних піснеспівів, пояснює, якими засобами вони досягали ефекту радісної прослави, і навіть підказує, де їх можна послухати сьогодні.
Отець Матеуш Годек придивляється до глибинного зв’язку Діви Марії зі Святим Духом, встановленого ще в момент Її непорочного зачаття й тільки зміцнюваного далі під час Її земного шляху. Богородиця в цьому сенсі була людиною особливою, не заплямованою гріхом — але ми, попри свої вади, маємо в Ній взірець, на якій справді можемо орієнтуватися й покладатися.
Галина Глодзь пише про традицію трактування апокаліптичної жінки, вбраної в сонце, як Матері Божої. Короткий дванадцятий розділ Одкровення дає нам достатньо простору для того, щоби прочитати про Марію як нову Єву, як Богородицю і як Царицю Небесну.
Якуб Гонцяж пропонує дуже практичний, ба навіть педагогічний погляд на Марію: Її історія підказує нам, що «релігійне життя батьків впливає на дитину від моменту зачаття». Батьки отримують місію виховання, яке поставить дитину на правильний шлях, — і харизми, необхідні для цієї місії.
Нарешті, нагадуємо вам іще про два архівні тексти: по-перше, роздуми Анастасії Рябчук про зустріч Марії з Єлисаветою; а по-друге, статтю Максима Тимо про літургійну музику — зокрема й присвячену Богородиці.