Home / Відгуки студентів

Відгуки студентів

«Дякую усім священникам, викладачам, колегам, які були поруч – ви неймовірні»

Вікторія Полянська, м. Коростишів, вчитель початкових класів, майстер масажу; разом із чоловіком виховують п’ятеро діток (випуск 2021)

Ось і закінчився дуже довгий етап мого життя – навчання в Інституті релігійних наук св. Томи Аквінського за спеціальністю «Підготовка до подружжя і сімейне консультування». Це був неймовірний час. Я була як вдома. І так вдячна Богу за шанс – бути серед всіх цих людей, викладачів та своїх одногрупників. Дякую усім священникам, викладачам, колегам, які були поруч – ви неймовірні.

Особлива подяка за мотивацію і підтримку отцям-домініканцям та працівникам Інституту. Дякую Богу, що ви є, що мала честь всі ці роки навчатися у вас, за підтримку, добрі слова і віру в неможливе. Нехай добрий Господь благословить вас на многії літа, бо ви творите велике добро. Дякую і люблю. Сподіваюся на подальші зустрічі!

«Бажаєте Великого? Вам сюди!»

Катерина Грицшин, м. Тернопіль, вчителька німецької та англійської мов (випуск 2021)

Я вдячна спільноті Інституту за можливість здобути тут глибокі знання. Хоча я завершила навчання за спеціалізацією «Підготовка до шлюбу та сімейне консультування», можу ствердити, що обидва напрями навчання – разом із євангелізаційно-катехитичним – дають змогу студентам не розминутися з реальними суспільними потребами сучасних людей і парафіяльних середовищ.

Інтерактивне проведення навчальних занять сприяє засвоєнню знань. А робота у групах, обмін досвідом та ідеями забезпечують їхню якісну практичну реалізацію. Тут допомагають відшукати правильну стежку для цільової практичної діяльності. Навіть якщо обставини, здається, не є найкращими – ви зможете змінити їх, коли насправді цього захочете!

Адже Велике твориться непомітно… Тут і тепер. Навчання і християнська формація – це ризик просити і приймати, шукати і знаходити, пізнавати і віддавати… В міру своїх власних 100% – тих дарів і талантів, щедро даних кожному з нас Богом.

«Навчання дало поштовх до нових форм мого служіння в Церкві»

Олена Каширіна, м. Київ, катехит і аніматор, сімейний консультант у порадні при парафії Воздвиження Святого Хреста на Святошині, психолог-інтерн за напрямом «Сімейне консультування»

Те, що починалося із цікавості («за компанію», «для себе»), перетворилося на важливу і значну частину мого життя, на нетерпеливе і радісне очікування на кожну сесію. Всі навчальні модулі були зустрічами з незвичайними і талановитими викладачами, супроводжувалися цікавим і безпосереднім спілкуванням в колі студентів. Так активізувалося моє зростання як особистості та як християнки.

І головне – знання, які я отримала в Інституті, завершивши обидва навчальні напрями (катехитичний і сімейний), тепер застосовую на практиці у своєму житті і служінні. Навіть більше: навчання і формація тут дали поштовх до нових форм мого служіння в Церкві.

«Тут виник новий погляд на багато речей – і відповідь на актуальні виклики, які постають на щодень»

с. Меланія Ірина Сидорик, Згромадження Сестер Служебниць Непорочноі Діви Марії, педагог, вчитель початкових класів Католицької школи в м. Києві (випуск 2019)

Що відкрило для мене навчання на програмі «Сімейне консультування»? Навчання тут стало для мене не лише систематизуванням раніш здобутих знань і навичок. Тут виник новий погляд на багато речей – і відповідь на актуальні виклики, які перед мною постають на щодень.

Ця програма допомагає мені в пасторальний праці при парафії, а також в моїй особистій формації. Я вдячна адміністрації Інституту за зацікавлення і мотивацію, що спонукали мене розпочати тут своє навчання.

Бажаю студентам і викладачам всього найкращого, креативних занять і нових знайомств, особистих і професійних досягнень. Одним словом, always the best!

Здобути впевненість – і друзів на все життя

с. Ірина Мащицька (Згромадження Сестер від Ангелів), м. Вінниця (випуск 2016). Психолог, директор Центру християнського виховання ім. Йоана Павла II, координатор реколекцій з постом Даниїла в Одесі.

Навчання на євангелізаційно-катехитичному напрямі допомагає поглибити, розвинути та здобути нові теологічні знання, які в майбутньому можна буде використовувати в праці при парафії. Також це навчання перевищило всі сподівання. Не очікувала, що в інституті панує така чудова родинна атмосфера. Найбільш, власне, пам’ятаю гарне ставлення і турботу від працівників закладу та інших студентів.

Часи мого навчання збіглися також з сумною історією Майдану. І це ще більше зблизило нас усіх… Всі стали дуже рідними.

Звісно, крім здобутих знань, які дуже ціную, я зросла та збагатилася духовно. Прекрасним був час спільної Євхаристії, індивідуальної молитви. Цьому всьому сприяла атмосфера та спілкування з однодумцями.

Цінними були також практичні заняття, що не одноразово згодом стали в пригоді:

  • в особистому житті: в розмовах, спілкуванні з іншими;
  • у професійному: в катехизації, на таборах;
  • у волонтерстві: при проведенні реколекцій, днів зосередження тощо.

Завдяки здобутим знанням відчуваєш впевненість та духовну силу, яка, безумовно, лине від Святого Духа. Стаючи перед дітьми та дорослими, за кожним разом переконуєшся в правдивості слів Євангелія, що «в той час Св. Дух навчить вас, що треба говорити» (Лк. 12, 12).

Всім студентам, теперішнім та майбутнім, бажаю не боятися плити на глибінь та ставати учасниками цієї прекрасної пригоди. І стати членами великої християнської сім’ї, відчути приналежність до усієї спільноти Церкви та здобути друзів на все життя.

Виявляється, у світі ще існують речі, які не можна «нагуглити»!

Ірина Іващенко, педагог, катехит (випуск 2021). Євангелізаційний центр Руху «Світло-Життя» в Гвардійському.

В обійми Інституту Томи Аквінського я потрапила випадково: починалася моя формація до богопосвяченого життя, окреслювалися перспективи, чим я буду займатися. Зважаючи на необхідність богословської освіти для отримання канонічної місії (щоби мати можливість катехизувати при парафії) було вирішено, що мені час починати навчання.

Без особового ентузіазму я їхала на вступну співбесіду: поїзд приходив дуже рано, очі злипалися… І перспектива повторення такого марш-кидку ще три роки радше не виглядала надто яскравою. А потім… Потім було щось, що захопило дуже сильно та стало частиною життя.

  • Кажуть, що сильна сторона домініканців – вміння створювати «середовище». І дійсно, в Інституті було створене прекрасне інтелектуально та культурно насичене середовище. Я дуже люблю працювати з дітьми, але ж з ними не подискутуєш про монофізитів .
  • Високий рівень лекційного матеріалу. Виявляється, у світі однак ще існують речі, які не можна «вигуглити»! Дуже вдячна за лекції з педагогіки (з канонічного права, звісно, теж ) О. Ю. Браславцю – для мене, педагога за освітою, це було постійною насолодою.
  • Духовна складова. Протягом цих 3–4 років ми пережили різні часи, мали різні можливості. За адорації, можливість приступати до Таїнства примирення (що в певні моменти було дуже-дуже важливо), за реколекції – велике людське дякую!
  • За зустрічі суботніми вечорами, коли напружені лекції вже завершилися, а поїзд ще не скоро. Майстерно їх вів о. Ігор Гнюс ОР, за що йому не менш велике і не менш людське дякую.

І ще. Я випадково почула на лекції о. Войчеха Сурувки ОР вираз «Катехиза Доброго Пастиря» (хоча лекція була зовсім про інше). Згодом цей напрям став ключовим у моїй катехитичній діяльності, він повністю поглинув мене. І якщо би не Інститут, не знаю, чи ми би зустрілися.

А майбутнім та існуючим студентам бажаю ловити на лекціях кожне слово, навіть якщо – як здається – воно «не в тему»!

P. S. Так, найголовніше – саме в Інституті я повірила, що колись прочитаю до кінця «Суму теології» св. Томи Аквінського

Безмежно вдячна за всі наші дискусії та плановані проекти, спільні молитви та пошуки!..

Алла Весельська, м. Житомир (випуск 2021). Психолог, консультант у сімейно-психологічній порадні при парафії Божого Милосердя. Заступник декана з організаційно-виховної роботи соціально-психологічного факультету ЖДУ ім. І. Франка.

Декілька років я навчалась при Інституті релігійних наук св. Томи Аквінського у Києві на євангелізаційно-катехитичній спеціальності в НКЦ «Дерево життя». Настав час, коли ми склали всі іспити та захистили випускні роботи – і, нарешті, отримали дипломи!

Безмежно вдячна Дирекції інституту, братам-домініканцям, всім викладачам – за змістовні лекції та практичні заняття; одногрупникам – за всі наші дискусії та плановані проекти, спільні молитви та пошуки.

Окремі слова вдячності працівникам Інституту – за чудову організацію навчального процесу, вміння мотивувати та підбадьорювати, коли необхідно – бути поруч… Це були чудові роки!

Щиро дякую настоятелю парафії Божого Милосердя м. Житомира о. Ярославу Ольшевському SAC за довіру та рекомендацію, з якою я колись прибула до Києва на вступну співбесіду, а сьогодні – за нові можливості допомагати у спільноті. А о. Вальдемару Павелцю – за підтримку, тому що довго не могла наважитися на цей крок. І ще – я не прощаюсь! Далі буде… В Інституті є ще дуже цікаві програми J

P.S. Пані Алла продовжує навчання за напрямом «Підготовка наречених до шлюбу. Сімейне консультування».

Неймовірний шлях, який змінює нас назавжди

Марія Солук, м. Львів, випускниця євангелізаційно-катехитичного напряму (2021)

Дякую Богу за цей неймовірний дар і можливість  здобуття знань в стінах Інституту св. Томи Аквінського! Дякую отцям, викладачам, організаторам і кураторам, які вселяли в нас надію, допомагали дійти до фінішу і перетнути його… Частина мого серця назавжди залишається тут, в Інституті.

Рекомендую всім, хто прагне виходити на глибину пізнання Істини, зважитись і прийти на навчання, пройти цей неймовірний шлях, який змінює нас назавжди.

Це був перший крок до розуміння ролі хрещення у моєму житті

Іоланта Тишко (випуск 2017), педагог, катехит. Студентка теології (Польща – Швейцарія).

Вступаючи на навчання, я шукала людей моєї віри у Києві. Найяскравіші спогади під час сесій – спільна участь у Святих Месах, спільний борщ та багато сміху J Інститут став для мене місцем зростання і духовного розвитку.

Нашу спільноту складали богопосвячені особи, священники, миряни – як серед студентів, так і серед викладачів. Дуже молоді люди і трохи старші, але молоді духом. Тут можна було почути українську, російську, польську, словацьку, французьку мови. Глибше пізнати теологію від фундаментальних засади до нових способів подання керигми à la Hose Prado Flores.

Ми дискутували, ділилися думками, разом виконували практичні завдання і, звісно, багато сміялися… І ще багато чого, про все не напишеш.

Для мене це був перший крок до розуміння ролі хрещення у моєму житті. А тепер я катехизую, належу до Парафіяльної ради та веду біблійні зустрічі. Продовжую вищі теологічні студії.

Зараз я дуже глибоко усвідомлюю, що християнська віра поєднує пізнання нашого Господа Ісуса Христа та братське життя у спільноті. Як одне, так й інше робить можливими навчання в центрі «Дерево життя». Тож бажаю усім студентам – теперішнім та майбутнім – досвідчити це вповні.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.