На останній лекції про Провидіння Боже і свободу людини о. Петро Балог підсумував всі зустрічі і відповів на деякі важливі питання, які пов’язані з Провидінням Божим.
Чи детермінує однак Провидіння наші людські вчинки? Поки існує історія людства, немає ще повністю завершених історій, навіть якась там локальна подія далеко до народження Христа може мати свої наслідки у наш час, чи через кілька століть чи тисячоліть після нас. І так буде до кінця світу. Проте, ці дуже давні чи менш давні події лише можуть вплинути на наш вибір, вони як би компонуються в нього, можливо допомагають йому. Тобто, Бог у своєму Провидінні передбачив цей вплив і цей Божий допуск є так званою Першою причиною тієї цілої мозаїки, яка ще формується і йде в напрямку сповнення чи завершення за допомогою і посередництвом других причин «тут і тепер», в тім теж – мого свобідного вибору.
Тут з’являється також питання про Божу волю. Якщо Боже Провидіння діє у будь-якому разі, вплітаючи також у загальну мозаїку як добрі вчинки людини, так і погані, як добро у світі, так і таємницю зла, то Божа воля не бажає нічого іншого, крім добра, краси, любові. Бог прагне, а конкретно говорячи, хоче щоб посеред світу, в якому панують видимі наслідки рішень людей, інколи хороших, а інколи і поганих, невидимо вкладалася у людську історію також воля Божа. Що більше буде сповнення волі Божої у світі, то гарніша творитиметься мозаїка світової історії, якою керує Боже Провидіння.
Чи Бог у своєму Провидінні, ще перед створенням світу, врахував у цю загальну мозаїку моральне зло, яке часто виникає з цих других причин? Таке розуміння Провидіння часто ставало причиною заперечення такої концепції Бога, який ніби то «використовує» зло, навіть якщо це не є Його волею, як засіб для досягнення остаточної цілі, тобто якогось добра. Сьогодні часто така «потіха», що «врешті все буде добре» не вистачить, особливо тим, які досвідчують зло. У них виникає питання: чи Бог справді є всемогутнім? У Святому Письмі крім «всемогутності», яке приписується Богу, є ще інший важливий атрибут, який стає навіть основним іменем Бога, а саме «Любов». Саме і передусім Любов Бога, а не лише Його Всемогутність є причиною сотворення світу, в тім теж людини. Це те, з приводу чого Бог потім відкупив світ, хоча всемогутність також тут була задіяна. Провидіння Боже враховує також цю можливість: несприйняття добра, вибір зла, чи також таємниче для нас, людей, існування фізичного зла у світі. Це все є таке недосконале не просто лише тому, що колись все завершиться добре, але теж тому, що вже тут і тепер ця часто «безсильна і слабка» Божа Любов діє.
Бог у своєму Провидінні веде до остаточного добра. Бог з любові сотворив світ добрим, і навіть якщо цей світ позначився гріхом та злом, все-одно він має своє значення і Бог використовує його не просто як «перехідний етап», позначений злом і стражданнями, у дорозі до сповнення у Царстві Божому, лише цей Бог у своєму Провидінні приходить у цей світ, щоб бути-з-нами, щоб разом пройти важку дорогу любові, яка понижується до самої смерті. Таємниця Божого Провидіння – це таємниця Бога Еммануїла, Бога з нами, який нам товаришує на дорозі спасіння.
Отже, Боже Провидіння не є предметом науки чи якоїсь людської очевидності, чи просто людського досвіду, але є досвідом віруючої людини. З цієї віри зроджується довіра до Бога, Йому довіряється наше життя, наслідки наших добрих вчинків, остаточно – наше спасіння. І це при тому – варто ще раз повторити – що ці вчинки залишаються повністю нашими, тобто свобідними і добровільними.