Дорогі друзі, майбутні студенти!
Мене звати Костянтин, і я — студент четвертого курсу магістратури, який завершує навчання в Інституті св. Томи Аквінського. Я звертаюся до вас не просто як до абітурієнтів, а як до тих, хто стоїть на порозі великої внутрішньої подорожі.
Моє навчання тут було не лише інтелектуальним зростанням, але й дорогою до глибшого розуміння самого себе, Бога і світу. Іноді цю дорогу доводилось продовжувати далеко від аудиторій. Одного разу книжка Марка Аврелія «Роздуми на самоті» поїхала зі мною в Бахмут. Вона стала мені другом і дзеркалом, коли навколо лунали вибухи, а земля піднімалась до самого неба.
Філософія навчила мене поважати смерть — не як ворога, а як суворого вчителя. А богослов’я навчило любити життя, навіть тоді, коли воно болить. Я навчився бачити в кожному дні дар, а в кожній людині — образ Божий. Навчився мовчати, коли не треба говорити, і говорити тоді, коли мовчання ранить.
Життя — надзвичайно цінне. Дуже Хрупке. І водночас цікаве. Навчання тут дало мені сили це усвідомити й жити з відкритим серцем, не відвертаючись від реальності, а обіймаючи її.
Тому, якщо ви шукаєте не просто диплом, а справжню трансформацію — вступайте. Це буде непросто, але варто.
З повагою і надією,
молодший сержант ЗСУ,
студент 4 курсу Інституту св. Томи Аквінського
Костянтин Бугаєнко.