Пірнувши в океан співу хочеться ще і ще досвідчувати його красу.

Про досвід у Літургійній Школі Співу розповідає наша студентка у Навчально-катехитичний центр Марта Козак-Федорків.

“Мій досвід у Літургійній Школі Співу – це про океан. Можна споглядати красу океану з берега, а можна відважитися пірнути. Не приховуватиму, що хвилювалась, бо вирішивши взяти участь, навіть не знала яким голосом співаю. Я справжній початківець у співі. Зате тепер знаю, що я альт. В часі майстер-класу вирішила спробувати долучитись до сопрано, і вже після першої пісні, тихенько повернулась у альти. Добре коли є нагода відчути, цю різницю на практиці, а не теоретично. 

Складність також була з тим, що не знаю нот і слова також дались не відразу, бо ж латиною більшість була). Це таке цікаве відчуття – коли очі дивляться в ноти, яких не знаю, вуха слухають того хто поруч сидить, вуста відчиняються і якось те звучання відбувається.  

Також досвідчила багато підтримки, зокрема наша викладачка Зоряна казала так «якщо не можете взяту ту складну ноту, то не мусите. Пропустіть. Гріха не має» і це веселило та допомогало. Справді не все мусить вийти відразу. 

Найбільше мене вразила Kyrie eleison. Так чітко пережила це поступове входження кожного голосу у спів, те як починає сопрано, а далі альт, а ще тенор і на кінець баси. Як звучання розширювалось, переливалось та розливалось у каплиці. 

Дякую Богові, організаторам, вчителям, учасникам. 

Пірнувши в океан співу хочеться ще і ще досвідчувати його красу”.

А також про Школу Літургійного Співу пише наша Юлія Бойко на КМЦ.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *