28 січня 2023 р. ми зібралися в стінах Інституту, щоб згадати св. Тому Аквінського, покровителя нашого інституту. А цього року ми святкували і 700 років від канонізації св. Томи.
Традиційно святкування розпочалося з урочистої Літургії, яку очолив о. Руслан Михалків, ректор ВДС у Ворзелі. Коментаючи Євангелія від Мк 4, 35-41 о. Руслан звертає увагу на те, що віру не потрібно прив’язувати до знань, бо так колись нам її забракне. Віра – це те, що ми переживаємо зараз, це не те, що ми знаємо, віра – це те, чим ми живимося кожного дня, це те, що надихає і мотивує наше життя. І таке розуміння важливе у таких закладах як Інститут св. Томи, бо можна дуже багато знати, мати знання, яке допомагає втекти у якийсь абстрактний слів, у якесь прагнення пізнання. Але таке знання не завжди впливає на наше життя, на наш сьогоднішній крок. Віра – це те, що впливає на наші дрібні кроки сьогодні. І св. Тома Аквінський є прикладом не лише того, як віра надихає на щоденні кроки, а є прикладом того, як віра надихає, міняє, впорядковує щоденне розуміння. Якщо поглянемо на працю св. Томи – “Суму теології”, вона була написана для студентів, які мали починати навчання, щоб вони могли зрозуміти елементарне, а зараз ми її вивчаємо роками. А це береться з віри, яка впорядковує.
Пізніше відбулася презентація українського перекладу “Метафізики” Арістотеля.
Олексій Панич, перекладач, наголосив на тому, що Інститут св. Томи чи не найкраще місце для презентації такого перекладу, і тому, що між св. Томою і Арістотелем є зв’язок. І до того ж, Арістотель був живильним джерелом св. Томи (історію богословської думки, неможливо уявляти без Арістотеля, і св. Тома блискавично використовує напрацювання Арістотеля), і у своїх працях св. Томи використовує “і Філософ каже”, і це мова саме про Арістотеля, тому коли читаємо Суму, треба мати відкритим і Арістотеля. П. Олексій додав, що переклад Арістотеля чи не найскладніший переклад, крім, звичайно, “Суми” св. Томи. А випробуванням було і те, щоб правильно перекласти поняття Арістотеля, і тут треба було йди шляхом Арістотеля, щоб жива українська мова знайшла аналоги цих слів (наприклад, для грецького слова kategoria (κατηγορία) в українській мові є прямий аналог – присудок, а дієслова від kategoria – це присуджувати. Крім цього, довелося і вигадувати деякі слова для арістотелівських термінів: напр, чимбутність (Св. Тома використовує – щосьність).
Тарас Лютий, редактор серії, розповів про те, що “Метафізика” Арістотеля – це узис ознайомлення з філософією. А переклад “Метафізики” – це своєрідний сертифікат зрілості держави. А також розповів про серію видань видавництва “Темпора” з філософії.
Леся Звонська, редаткорка перекладу, розповіла про мовний ґрунт “Метафізики” Арістотеля і про те, як Арістотель заговорив українською. Адже треба тільки розуміти мову і тоді усі складності зникають. Тому для перекладу думки Арістотеля вони не використовували буквальний переклад, адже, Арістотеля важко читати, бо він викладає якби математичними формулами і найпростіші слова потребували значної роботи та значного узгодження. Тому у перекладі у дужках вказано, що “буквально” від Арістотеля, а що пояснення від перекладача.
Після презентації гості могли придбати книги св. Томи Аквінського і підручник з грецької мови Лесі Звонської, виданих видавництвом Кайрос, та невимушено і тепло поспілкуватися у стінах нашого Інституту.
Через заступництво св. Томи просімо в Бога, віри, віри живої, що вирішує наші щоденні вчинки, щоб наше життя було впорядковане нашою вірою, щоб ми зрозуміли те, чого він навчав і наслідували те, що він чинив.